02.07.2002 у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону України „Про житлове кредитування громадян України” (№ 1285), поданий народними депутатами України К.С.Самойлик та Петровим О.В.

У зв’язку з цим проектом Закону маю зауважити, що на даний час правовідносини в галузі житлового (іпотечного) кредитування громадян визначено в законах України „Про іпотеку”, „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”, „Про захист кредиторів та реєстрацію обтяжень” та Цивільним кодексом України.

Проект Закону спрямовано на врегулювання житлового кредитування громадян України у цілому. На це вказує й поняття „позичальник-громадянин(ка) України, що постійно проживає на території України, якому (якій) в реалізацію його (її) права на житло, гарантованого Конституцією України, згідно з визначеним законодавством статусом, надано кредит на умовах платності, зворотності і строковості, визначених угодою, укладеною спеціалізованою установою”.

Але ч. 2 ст. 3 „суб’єкт житлового кредитування” проекту Закону визначає умови надання кредитів громадянам України, що відповідно до статусу та вікового цензу мають право участі у реалізації пріоритетних програм: молодіжне житлове будівництво; будівництво житла військовослужбовців або державних службовців. Такі розходження в поняттях не дають можливість визначити межі регулювання проекту Закону.

Крім того, не узгоджено поняття „кредитора” та осіб, що можуть надавати кредити на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, і відповідно до проекту Закону. З одного боку „кредитор” – це центральна спеціалізована установа (фонд), яка надає кредити громадянам України на будівництво (реконструкцію) або придбання житла, на підставі цього Закону, інших Законів України, Положення про Фонд та інших нормативноправових актів України, та бере участь у пріоритетних програмах; з іншого боку, ст. 5 передбачає, що кредитування за рахунок власних чи запозичених фінансових ресурсів, згідно з відповідним положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім центральної спеціалізованої установи, здійснюють комерційні банки та кредитні спілки.

Щодо передбаченого законопроектом Положення про надання комерційних кредитів громадянам України на будівництво (реконструкцію) або придбання житла за рахунок власних або запозичених фінансових ресурсів, що має затвердити Кабінет Міністрів України: залишається невизначеним, які саме відносини у сфері житлового кредитування має врегулювати положення, якщо, як виходить з його назви, цей нормативний акт повинен регулювати надання кредитів громадянам України на будівництво або придбання житла. То чи буде таке Положення узгоджено з чинним законодавством у галузі житлового (іпотечного) кредитування? У даному випадку Положення має регулювати лише надання цільових кредитів громадянам України, що мають право участі у реалізації вищезазначених пріоритетних програм на будівництво (реконструкцію) або придбання житла.

Проект Закону повинен мати власний, чітко визначений предмет правового регулювання. Тому необхідно внести зміни в загальні положення, поняття проекту Закону, чітко визначити мету Закону, суб’єктів кредитування.

05.10.2004 Верховною Радою України була прийнята постанова «Про направлення на повторне перше читання проекту Закону України про житлове кредитування громадян України».

У зв’язку з викладеним прошу при повторному розгляді зазначеного законопроекту врахувати ці зауваження та пропозиції.

З повагою,
Народний депутат України
Л.М.Черновецький