Цей Закон визначає правові умови повернення до України капіталів.

Мета цього Закону - забезпечити повернення в Україну коштів, які були зароблені громадянами України протягом 1991-2002 років і знаходяться за межами України.

 

Стаття 1. Всі кошти (грошові кошти, цінні папери, вироби з дорогоцінного металу, дорогоцінне каміння, будь-яке інше майно), зароблені громадянами України протягом 1991-2002 років і за різних обставин вивезені (переведені) ними за межі України, повернуті в Україну в період з 1 січня по 31 грудня 2003 року, підлягають економічній амністії.

 

Стаття 2. При виконанні умов, передбачених статтею першою цього Закону, будь-який правоохоронний орган, орган виконавчої або судової влади не вправі у будь-якій формі перевіряти походження ввезених до України коштів, цінностей та іншого майна.

 

Стаття 3. При ввезенні на митну територію України зазначених у статтях першій та другій цього Закону коштів, цінностей та іншого майна застосовується спеціальний режим, за якого загальні правила перетину митного кордону щодо декларування не застосовуються.

 

Стаття 4. Статті перша та друга цього Закону не застосовуються в разі, якщо рішеннями суду буде доведено походження коштів, цінностей та іншого майна внаслідок здіснення таких злочинів: торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини, злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, умисне вбивство.

 

Стаття 5. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України „Про економічну амністію” законодавчі акти, інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

 

Протягом останніх років безліч громадян України, які заробили кошти, тим чи іншим способом вивезли їх за межі країни.

Мотиви таких дій, як я розумію, були різними. Гроші, зароблені чесним шляхом, вивозилися за кордон з метою врятувати їх від інфляції, від бандитів, від „державного рекету” корумпованих чиновників. Гроші, зароблені не зовсім чесним шляхом, вивозилися з остраху втратити їх у разі порушення кримінальної справи. В цілому ці люди не вірили ані законам, ані державі.

Треба констатувати, що зараз на економіки інших країн працюють мільярди гривень. Це дуже й дуже прикро, тому що саме зараз, коли в Україні розпочинається зростання економіки, вкрай потрібні гроші, потрібні інвестиції у виробництво.

Держава зараз повинна зробити все можливе, щоб повернути українські капітали з-за кордону. Якщо це завдання буде виконане саме так, щоб власники коштів повірили нарешті державі, ми будемо мати успіх.

Бачу вихід у смілому запровадженні економічної амністії. Тут у нас вибору немає. Не зробимо амністію, Україна не отримає нічого. Все залишиться так, як сталося. Амністуємо українські капітали - отримаємо шанс на повернення капіталів. Сподіватися на вітчизняних правоохоронців та спецслужбу - пуста справа. Вони довели суспільству, що викривати серйозні справи не вміють, лазаренки та жердицькі їм не по зубах. „Маємо, що маємо...” Залишається амністія.

Але все не так просто. Гроші повернуться в Україну. Треба, щоб вони запрацювали, були інвестовані в конкретні економічні програми. А тут у нас є дві серйозні перешкоди: напівбезумне податкове законодавство, що позбавляє сенсу будь-яке інвестування, та корумповане чиновництво, яке хабарництвом виснажує вітчизняне підприємництво. Законодавча, виконавча та судова гілки влади повинні зробити все, щоб ці перешкоди рішуче мінімізувати. Інакше Україну можна нафарширувати грошима, а на стан економіки це аж ніяк не вплине.

Запропонований мною проект Закону у разі його прийняття дає підстави очікувати потік капіталів з-за кордону. Важливо тільки переконати суспільство, що таке рішення законодавця - чесне та рішуче, що держава буде виконувати цей Закон та тримати слово.

Будь-яких видатків з Державного бюджету України виконання цього Закону не викличе.

 

України                                                                          Л.Черновецький