Христианско-либеральная партия Украины » Лидер

Имя
Пароль

Напомнить пароль »

Регистрация »


ФотогалереяБиографияДепутатские обращения, политические заявленияЗаконопроекты, выступленияЗаконыПрямое общение с Леонидом ЧерновецкимВыборы - 2006
Путь по сайту : Головна » Лидер » Законопроекты, выступления

ПРОЕКТ ПОСТАНОВЛЕНИЕ
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

вих. № _______

від 09 березня 2004 р.

Верховна Рада України

ПОДАННЯ

щодо проекту Постанови Верховної Ради України

У порядку законодавчої ініціативи у відповідності до статті 93 Конституції України вношу проект Постанови Верховної Ради України „Про затвердження Концепції реформування Служби безпеки України”.

Аргументи на користь прийняття Постанови викладені мною у пояснювальній записці.

Доповідь під час парламентських слухань буде зроблена мною.

Додаток: проект Постанови, проект Концепції, пояснювальна записка, матеріали в електронному вигляді.

Народний депутат

України Л.М.Черновецький

вик. О.Косенко: 2011743

КОНЦЕПЦІЯ

реформування Служби безпеки України

1. Загальні положення

Чинний Закон України „Про Службу безпеки України” значною мірою є компіляцією законодавства СРСР про Комітет державної безпеки. Для сучасної європейської країни, правової та демократичної держави такий стан речей є неприйнятним, тому що вся історія ЧК-КДБ свідчить про відверту злочинність цієї системи. Історично склалося так, що ніхто ніяким чином не відповів перед народом України за мільйони жертв, мільйони скалічених людських доль. Народний трибунал з цієї справи, на превеликий жаль, не відбувся.

Саме тому молода українська демократія і народила таку потворну „дитину”, яка увібрала в себе найгірші традиції політичної таємної поліції недавнього тоталітарного минулого. Але вже з присмаком не стільки крові, скільки корумпованості та зрадництва.

Життя вимагає негайного реформування СБУ у структуру, що буде існувати для пересічного громадянина України, а не навпаки. Таке реформування призведе також до величезної економії коштів Державного бюджету України, що дасть можливість витрачати ці кошти на допомогу та підтримку соціально не захищених верств населення.

2. Система Служби безпеки

Система Служби безпеки повинна складатися з Центрального та регіональних управлінь, без районних відділів.

Загальна кількість оперативного складу Служби не повинна перевищувати 1 000 – 1 500 осіб – фахівців екстракласу.

Жебрацька країна не може дозволити собі довгими роками утримувати десятки тисяч дармоїдів. Це – недозволена розкіш.

3. Кадри Служби безпеки

Співробітники Служби не повинні бути військовослужбовцями. Служба безпеки не повинна мати своє військо з солдатами та сержантами, танками та гарматами. Співробітники Служби можуть мати спеціальні звання, які не повинні стосуватися військових звань.

Співробітники Служби, які ще не загрузли у корупції та рекетирстві, після вивільнення знайдуть себе у вітчизняному підприємництві, що потребує фахівців у сфері безпеки бізнесу.

4. Підготовка спеціалістів для Служби безпеки

Служба не повинна мати власні навчальні заклади. Склад Служби повинен комплектуватися громадянами, які отримали освіту у громадянських або військових вищих навчальних закладах. Служба може мати власні курси спеціалізації, де курсанти будуть отримувати знання та навички оперативно-розшукової майстерності.

5. Обов’язки Служби безпеки та чим Служба не повинна займатися ніколи у майбутньому

Служба зобов’язана:

здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони;

здійснювати контррозвідувальну та розвідувальну діяльність в інтересах суспільства та держави;

здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов’язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної (стосовно виключно суб’єктів господарювання державної форми власності) діяльності, безпеки громадян України за кордоном;

захищати за кордоном законні інтереси вітчизняних підприємців;

виявляти, припиняти та розкривати злочини, дізнання (а не розслідування) щодо яких віднесено законодавством до компетенції Служби; проводити дізнання у цих справах, а по закінченні дізнання передавати ці справи до органів прокуратури для проведення досудового слідства; розшукувати осіб, які переховуються у зв’язку зі вчиненням зазначених злочинів;

здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України;

забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об’єднань;

здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, об’єктів енергетики державної форми власності, транспорту державної форми власності, зв’язку, а також важливих об`єктів інших галузей господарства державної форми власності;

брати участь у розробці й здійсненні заходів щодо захисту державних таємниць України, сприяти державним підприємствам та організаціям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України;

здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопорушень у сфері державної безпеки;

забезпечувати захист особистої безпеки громадян та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві за їх заявами;

брати участь у реабілітації і поновленні прав незаконно репресованих органами так званої „державної безпеки” СРСР.

Служба, всупереч чинному Закону про СБУ, не повинна займатися:

інформаційно-аналітичною роботою щодо проведення державою внутрішньої діяльності, соціально-економічного будівництва, науково-технічного розвитку, роботи з екологічних проблем, тобто з питань, що не пов’язані з національною безпекою України. Ці питання здатні вирішувати цивільні інституції іншого напряму;

зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання недержавних форм власності;

розслідуванням за справами про злочини, розкриті Службою (це тягне за собою зміни у Кримінально-процесуальному кодексі України);

здійсненням контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України. Збройні Сили та військові формування повинні мати свої структури контррозвідки і самостійно відповідати за їх діяльність (так у всьому цивілізованому світі);

питаннями збереження комерційної та банківської таємниці у недержавній сфері господарювання (саме ця сфера значною мірою піддається „дійці” корумпованими співробітниками Служби);

втручанням у діяльність Державної прикордонної служби України;

втручанням у забезпечення режиму воєнного та надзвичайного стану у разі їх оголошення, участю у ліквідації стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій тощо (як не виснажувалася Служба у боротьбі з епідеміями грипу за останні роки, успіху не було);

поданням допомоги органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю. МВС та інші подібні органи повинні мати усі засоби для протистояння злочинності, в тому числі й технічні. Монополія на технічні засоби у цій сфері була закріплена за НКВС Йосипом Джугашвілі за кличкою Сталін, пора з цим покінчити);

участю у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил. Прикордонним режимом, митними правилами та іноземцями у державі є кому займатися професійно;

забезпеченням засекреченим і шифрованим зв’язком державних органів України і посадових осіб. Цим теж є кому займатися професійно;

проведенням наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт. Ці роботи за замовленням держави можуть виконувати і державні, і недержавні науковці та конструктори;

виконанням „інших” завдань за дорученням будь-якої особи (ось де „сидять” політичні замовлення);

участю у розробленні та здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів тощо; проведенням спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт.

6. Заключні положення

Таким чином, існування Служби безпеки тільки тоді буде справді виправдано, коли Служба високопрофесійно та добросовісно займеться: а) терористами, б) зрадниками та шпигунами.

Ніколи у майбутньому Служба не повинна займатися питаннями господарської діяльності у сфері недержавного підприємництва. Цим є кому у державі займатися. Саме таким способом Україна отримає, врешті-решт, не корумповану Службу безпеки.

Ніколи у майбутньому Служба не повинна виконувати замовлення на політичне переслідування небажаних державних чи політичних діячів, у тому числі і шляхом протиправного перешкоджання законній господарській діяльності підприємств та організацій, створених за участю державного або політичного діяча. Тільки у такий спосіб Україна нарешті звільнить себе від потрясінь, що викликаються актами політичного тероризму, безсоромної політичної помсти. Внаслідок чого, до речі, мільйони громадян втрачають робочі місця та грошові вклади.

Співробітники реформованої Служби повинні знати: якщо будь-який з їх начальників накаже їм переслідувати державного або політичного діяча з політичних мотивів, такі дії караються позбавленням волі на строк від 10 до 15 років. І якщо такий співробітник, отримавши злочинний наказ, не доповість про це Генеральному прокурору або Верховній Раді України, покарання буде таким же.

У найближчому майбутньому Служба із політичної „шістки” повинна перетворитися на нормальну державну інституцію, аналогічну Федеральному бюро розслідувань Сполучених Штатів Америки.

Утримання нечисленних співробітників Служби повинно бути такого достойного рівня, щоб жоден з них не продавався та не зраджував.

Тільки за таких умов служба в органах національної безпеки стане мрією талановитих молодих патріотів-українців. Тільки за таких умов американці будуть залюбки дивитися кінофільми про мужніх, чесних, відданих вітчизні та закону українських контррозвідників, ревниво порівнюючи їх зі своїми агентами ФБР. А ми, українці, назавжди забудемо часи виродків ягод, єжових, абакумових та берій...

ТОМУ СЛУЖБУ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТРЕБА НЕГАЙНО КАРДИНАЛЬНО РЕФОРМУВАТИ! СЛУЖБА БЕЗПЕКИ ПОВИННА СЛУЖИТИ НАРОДУ УКРАЇНИ, А НЕ НАРОД УКРАЇНИ – ЦІЙ СЛУЖБІ!

Проект, внесений народним депутатом України

Л.М.Черновецьким (в\о 212)

ПОСТАНОВА

Верховної Ради України

Про затвердження Концепції реформування Служби безпеки України

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :

1. Затвердити Концепцію реформування Служби безпеки України.

2. Доручити Комітетам Верховної Ради України з питань правової політики, з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, з питань національної безпеки і оборони створити робочу групу і протягом двох місяців з дня прийняття цієї Постанови підготувати і внести до Верховної Ради України проект Закону України „Про Службу безпеки України” у новій редакції відповідно до затвердженої Концепції реформування Служби безпеки, а також проект Закону про внесення відповідних змін та доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України.

3. Управлінню справами Апарату Верховної Ради України забезпечити фінансування витрат, необхідних для організації роботи робочої групи з підготовки проекту Закону України „Про Службу безпеки України” у новій редакції.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України „Про затвердження Концепції реформування Служби безпеки України”

Протягом останніх років суспільство спостерігає, як така важлива державна інституція, як Служба безпеки України, поступово перетворюється у НКВС СРСР у найгірших його проявах та традиціях. Служба, яка повинна за своїм призначенням самовіддано служити народу України та Закону, на очах сповзає у багно політичних „розбирань”. Про Закон немає й мови...

У чому ж тут справа? Відповідь одна: від самого початку, у 1992 році, у закон про Службу безпеки були закладені концептуально хибні, помилкові речі.

До чого це призвело? У законі на Службу безпеки України, наприклад, покладено завдання протистояти епідеміям та епізоотіям. Чи можемо ми згадати випадок, коли СБУ запобігла епідемії грипу в Україні? Ні. У той же час усі ми добре пам’ятаємо, як здригнулося українське суспільство від повідомлення про розкриття на Чернігівщині заколоту з метою повалення конституційного ладу. Декілька років тому доблесні офіцери СБУ захопили чотири чи п`ять політруків Червоної армії, у одного з яких була зламана мисливська рушниця. Ці люди начебто збиралися повалити у Києві конституційний лад, щоб реставрувати Радянську владу. Судового процесу з цієї справи ми не пам’ятаємо, тому, думаю, справу тишком-нишком прикрили. Тільки народ розсмішили. А з заслужених людей познущалися. От і всі „резонансні справи” за роки незалежності.

Про викритих та засуджених шпигунів та зрадників за дванадцять років зовсім не чутно. Невже їх немає в Україні?!

Так бути не повинно. Ми маємо виправити законодавчу помилку і прийняти Закон, за яким було б байдуже, хто саме очолює Службу сьогодні і хто прийде завтра. Механізм державного органу повинен працювати незалежно від зовнішніх чинників та виконувати покладене на нього завдання.

Переконаний, що Закон про Службу безпеки повинен відповідати тим думкам та демократичним ідеям, які викладені мною у проекті Концепції реформування Служби безпеки. Тільки за таких умов Служба у майбутньому ніколи не стане небезпечною для суспільства іграшкою у руках купки людей з криміналізованою психологією. Не буде у нас і майорів з генералами, які змушені зараз ховатися за кордоном. Не буде й розірваних на шматки підприємств та банків, не буде втрачених робочих місць та ошуканих вкладників. Не буде ганьби на весь світ.

Закликаю колег – народних депутатів України підтримати поданий мною проект Постанови та Концепції.

Народний депутат

України Л.М.Черновецький


Фотобанк \| Контакты	Карта сайта